Ви увійшли як Гість Група "Гості" | Мій профіль | Вихід 
Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Форма входу
Пошук
free counters


Виховання дошкільника

Народна творчість як засіб духовного виховання дошкільника

 

Виховання – вічна проблема. Відколи існує людство на землі, відтоді й змушено воно невпинно дбати про виховання нащадків і про продовження свого роду. «Найбільший скарб у кожного народу – його діти» - так давно, а ніби сьогодні, ці слова сказала відомий педагог Софія  Русова.
                Відродження нації починається з дитячої колиски, родини, з дитячого садка. Душа дитини в період дошкільного віку найчутливіша й найвразливіша, і в цей час найбільше треба плекати її, пильнувати, щоб серце, воля і розум розвивалися нормально. 
Ознайомлення дітей з національною культурою, традиціями неможливе без урахування принципу емоційності навчання. Виховання дітей має бути позначене мистецтвом, естетичним сприйманням і емоціями. Саме від питомої ваги емоційного фактору залежить міцність засвоєння народознавчого матеріалу.

                 Джерелом розвитку та насичення емоційної сфери виступають дорослі (батьки, вихователі). Від них дитина отримує перші еталони емоційних реакцій, які властиві певній національно-культурній спільності людей. Адже саме дорослі є першими передавачами емоційних моделей, реакцій, носієм емоційно-національної мови. Так формується фундамент національної духовності, свідомості.
                Народознавчий матеріал емоційно насичений, і своїм змістом впливає на дитячу емоційну сферу. Дитина не може залишитись байдужою до зачарованої мелодії української колисанки чи пісні. Її прибавляють ігри-забавлянки («Ладусі-ладусі», «Сорока-ворона» тощо), народні хороводні ігри зі співом та діалогом. Виховання без радості пізнання, розкриття природи, народних звичаїв, традицій, без святковості є сухим, сірим. За словами К.Д. Ушинського, в дитячій душі «з логічною думкою зростається прекрасний поетичний образ, розвиток розуму йде в гармонії з розвитком фантазії та почуття».
                 Залучення дітей до народної творчості, мистецтва, беспосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвивають художнє світобачення, наповнюють емоційну сферу дитини радощами, піднімають настрій, формують естетичний смак. А скільки радощів викликають у дітей українські національні народні свята: Коляда, Великдень, Івана Купала, Миколая та інші. Все тут дивує і зачаровує душу дитини: і вбрання, і співи, і звичаї, і подарунки.
                 Емоційність, природність народних свят активізує діяльність дітей.  Слід обов'язково домагатись, щоб цей національний скарб став надбанням дитячого розуму та душі. Цього можна досягти, дотримуючись принципу організації активно-пізнавальної діяльності дітей. В  діяльності дитина живе, пізнає, розвивається, відбувається становлення її ососбистості. Засвоїти народознавчі знання дітям допоможуть «мандрівки» до українського села, краєзнавчого музею, частування їх національними стравами під час «святкового обіду» у бабусі , посильна участь дітей у приготуванні національних страв (вареників, галушок, жайворонків, гречаників); розписування писанок, вишивання рушників, серветок; виготовлення витинанок, виробів з глини, дерева, вишивка тощо. У словесних творах самих дітей має лунати гарна українська пісня, плекатися рідна мова.
                Багато радощів принесуть дитині справжні колядки, щедрівки, посівання.

Завдяки ознайомленню з образотворчим мистецтвом, творами народних умільців декоративно-прикладного мистецтва, народною піснею, українською класичною та сучасною музикою, дошкільнята пізнають особливості національного побуту та культури, прилучаються до духовних надбань попередніх поколінь і своїх сучасників. Мистецтво готує дітей до сприймання прекрасного у житті, формує відчуття ритму, гармонії, позитивні, моральні якості і почуття.
Дорослим, ознайомлюючи дітей з місцевістю, де вони живуть, необхідно дбати про глибоке й плідне вкорінення в душі малечі живих вражень, перевірених власним дитячим досвідом, зігрітих почуттями. Це сприяє розвиткові інтелектуальної й емоційної сфери, позитивно впливає на гармонійний розвиток і формування високогуманної особистості.
Той, хто відчув на собі життєдайний вплив народних, духовних скарбів, прагнетеме з честю дотримуватись заповітів батьків, утверджувати добрими справами свій родовід, будувати в собі храм Добра, Правди і Краси.

 

                                                                

Використана література

1.         Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Дошк. вих., 1999

2.         Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах: навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993

3.        Лозинська Є.Ф. Українське народознавство дітям дошкільного віку. – Львів: Оріяна-Нова, 2008

4.        Маленький українець: педагогічні ідеї Софії Русової / упоряд.: Л.Синекоп, Н.Ковальчук. – К.: Шк. світ, 2010

5.        Стельмахович М. Народне дитинознавство. – К., 1991

 

Підготувала: Устінова І.В.

 вихователь-методист        

 ДНЗ №-9 "Дзвіночок”

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1301
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Національна дитяча "гаряча лінія"-Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія












Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz