Ви увійшли як Гість Група "Гості" | Мій профіль | Вихід 
Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Форма входу
Пошук
free counters


Хімічні компетентності

Формування хімічних компетентностей впровадженням сучасних методів і форм у навчально-виховний процес»

 

В умовах, коли обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання. Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а учитель – активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

Тенденції розвитку сучасного суспільства переконливо свідчать, що навчання хімії служить загальним цілям виховання підростаючого покоління, озброює учнів знаннями і вміннями, сприяє формуванню у школярів наукового світогляду. Досвід показує, що від того наскільки учні зацікавлені предметом, залежить їхня активність на уроці, а від неї, у свою чергу, і ефективність уроку.

Важливо, що зміст навчального матеріалу істотно впливає на розвиток інтересів, але значну роль в їх формуванні відіграє вибір методів навчання. Кожен вчитель щоразу ставить перед собою питання: як організувати роботу учнів у класі таким чином, щоб ефективність уроку була як найвищою. Одним із головних шляхів реалізації цього завдання – активізація навчальної діяльності школярів, розширення самостійної роботи.

Диференціація й індивідуалізація навчально-виховного процесу передбачає створення можливостей для широкого вибору форм, засобів і методів навчання, які б відповідали освітнім вимогам особистості. Досвід свідчить, що модернізація навчального процесу передбачає впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій. Організація такого процесу навчання та спілкування на уроках хімії сприяє формуванню творчих здібностей учнів. З боку вчителя - це різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, з боку учнів - це набуття навчальних компетентностей.

Ефективність процесу навчання залежить від його організації. Інтерактивне навчання дає змогу докорінно змінити форми взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу в школі. Застосування методів і прийомів активізації навчання передбачає постійну активну взаємодію учнів та вчителя. Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку активну взаємодію учнів не тільки з учителем, але й один з одним.

Технологія проблемного навчання базується на організації навчальної діяльності зі створенням проблемних ситуацій, унаслідок чого учень оволодіває знаннями, вміннями, навичками, розвиває розумові здібності. Створення проблемних ситуацій учителем сприяє творчому набуванню знань, а також розвитку розумових здібностей.

Проблемне навчання матеріалу розпочинається зі створення проблемної ситуації. Чому саме з проблемної ситуації, а не з формулювання проблеми? Якби навчання розпочинати відразу з визначення проблеми, то учні сприймали б цю проблему як не «свою» і, напевно, дехто з них подумав би: учитель її сформулював, то ж учитель нехай її і розв’язує. Виникає, таким чином, необхідність здійснити такі кроки, які б наблизили проблему до учня, тобто такі кроки, після яких учень проблему сприйняв би як свою власну.

Створення проблемних ситуацій може здійснюватися різними способами:

1) зіткненням учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й наявними знаннями. Так, під час вивчення теми «Валентність хімічних елементів. Визначення валентностей хімічних елементів бінарних сполук» (7 клас), пропоную учням встановити валентності хімічних елементів в сполуках FeO, Fe2O3, Li2O. Оскільки до вивчення цієї теми, учні вже вивчили правила складання формул речовин за валентністю, то їм вдається досить швидко встановити валентності елементів в сполуках Fe2O3, Li2O, але виникають проблеми при встановленні валентностей елементів в сполуці FeO, розв’язати яку вдається тільки при визначенні елемента з постійною валентністю.

Під час вивчення теми «Будова атома. Валентні можливості хімічних елементів» (8 клас) знання про валентність розширюються завдяки вивченню будови атома. Тепер учням необхідно встановити і пояснити залежність між особливістю атомної будови і валентністю хімічних елементів (наприклад, Оксигену і Сульфуру, Нітрогену і Фосфору). Порівнюючи будову атомів хімічних елементів, учні приходять до висновку, що валентність – це не просто абстрактне поняття, а характеристика хімічного елемента, що залежить від особливостей будови атома хімічного елемента, кількості неспарених електронів на зовнішньому енергетичному рівні.

2) спонукання учнів до виявлення внутрішніх і міжпредметних зв’язків між явищами. Так під час вивчення теми «Електролітична дисоціація. Розчини кислот, основ, солей» пропоную учням відповісти на питання: «Чому під час грози не можна знаходитися у воді, або біля водойми?» Відповідь звучить відразу: «Тому, що вода проводить електричний струм». Але наступне питання: «А чи однаково проводять електричний струм вода природна і дистильована?», - приводить до того, що клас ділиться на тих, хто вважає, що і природна і дистильована вода однаково проводять електричний струм, а також на тих, які не підтримують цієї думки. Для підтвердження або спростування думок пропоную провести дослід. Проблема вирішується тоді, коли учні приходять до думки, що природна вода є розчином різноманітних солей, а здатність її проводити електричний струм залежить від наявності даних сполук.

3) спонукання до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ, правил і дій та їх узагальнення. Напиклад, при вивченні теми «Ненасичені вуглеводні. Етилен і ацетилен» (9 клас) пропоную учням розв’язати задачу на встановлення формули органічної речовини і скласти її структурну формулу Виникає невідповідність між валентністю хімічного елемента Карбона в органічних сполуках і формулами етилену або ацетилену. Тому, щоб з’ясувати це питання, учням необхідно зіставити фактичний матеріал (будову атома його валентні можливості), скласти формули речовин і врешті– решт встановити існуючу закономірність. Записуючи формули встановлених органічних сполук, учні приходять до висновку, що атоми Карбону здатні утворювати не тільки одинарні, але й кратні зв’язки.

4) створення проблемної ситуації зміною структури завдання (це можуть бути завдання із недостатніми даними або ж із багатьма варіантами розв’язку) Наприклад, допишіть рівняння реакцій, записуючи формули пропущених речовин чи їх складових:

а) СuSO4  +  ?  →  ?  +  FeSO4                                                                                         г) ? + НСl→СаCl2 + СО2  +  Н2О

б) HgCl2  +  ?  → ?Cl2Hg                                                              д) СuSO4 + ?  →  Сu(ОН)2 + ?

Постановка питання, створення проблемної ситуації, демонстрація експерименту або надання до уваги учнів логічної суперечності, для розв’язання та пояснення яких у дітей не вистачає знань, сприяє активному пізнанню, вивченню навчального матеріалу. Створення на кожному уроці атмосфери довіри, взаємоповаги та творчості вселяє у кожного учня впевненість у своїх силах.

Теорія проблемного навчання передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні, що веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення, здатність до самостійної діяльності.

Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1299
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
Uran
Національна дитяча "гаряча лінія"-Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія












Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz