Ви увійшли як Гість Група "Гості" | Мій профіль | Вихід 
Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Форма входу
Пошук
free counters


ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ВІДЧУТТІВ УЧНІВ

Лютенська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ  ПАМ’ЯТКИ ГАДЯЧЧИНИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ВІДЧУТТІВ УЧНІВ

 

Дитинство – фундамент життя. Родина, рід, родовід, народ – поняття, що розкривають моральну й духовну сутність розвитку кожної дитини, її національного духу, глибоких людських почуттів і смаків.

Кожна дитина в будь-якому віці допитлива і розумна по-своєму.

Дітям дуже цікаво займатися інтелектуальною пізнавальною діяльністю, значно гірше, коли відсутнє таке бажання.

Антуан де Сент-Екзюпері запропонував власний варіант подолання байдужості: «Якщо хочеш, щоб люди збудували корабель, не наказуй їм іти в ліс та заготовляти деревину. Зроби так, щоб вони полюбили море».

Виховати любов до оточуючого середовища, до рідного краю і своєї Батьківщини, рідної мови, природи, культури, можливо тільки тоді, коли починати з лагідної колискової пісні. Світ ніжності, краси та гармонії бере початок від батьківського порогу.

В народі говорять: сова не виведе сокола. Так і байдужим людям до великого минулого ніколи не вдасться пригорнути до себе дитяче серце і відкрити світ неповторності та краси, формувати естетичні смаки, що є важливою духовною основою нашого буття.      

На прикладі легендарної сім’ї можна вивчити історію нашої країни, простежити як формувався український світ в серці дитини з відомих осіб, що належать до славетних імен Полтавщини. Музей українського козацтва та кімната-музей Олександра Засядька Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів вводять нас у світ родини Засядьків, а кімната-музей Олени Пчілки Гадяцької гімназії також допомагає зрозуміти школяреві, як формувалася багата уява легендарної Лесі Українки, її естетичні смаки і закоханість в казкову природу України, чарівний слов’яно-український пантеон Богодухів родинних опікунів, нечистих сил, злих духів, Богів небесної, земної і підземної казкової сфери. Уроки давньої історії Полтавщини, середньовіччя нашого краю та козацького періоду допоможуть допитливим учням зрозуміти, чому на Полтавщині у найважчі часи вирощувався хліб, розвивалися ремесла й торгівля, будувалися храми, складалися пісні.

У нашому краї побутує таке цікаве прислів’я: вовка ноги годують.

16-17-18 березня 2011 року в чарівному куточку Полтавщини – дитячому оздоровчому таборі «Миргородський» (село Олефірівка) відбувся ХХУІІІ обласний зліт краєзнавців та активістів музею при шкільних закладах. Під час організованої виставки найновіших експонатів – скарбничок нашої пам’яті,зібраних за останні два роки, проглядається різнобічні напрями учнівських досліджень. Це і старовинні рушники, і нові книги про славетних осіб Полтавщини, дивовижні зразки українських ремесел, буклети і стенди, які розповідають про шляхи дослідження природи, культури, освіти, славного історичного минулого Полтавського краю…

Діти обмінювалися досвідом, як пізнається ними неповторне сьогодення, оте велике прагнення дбати про щасливе грядуще, яке неперевершений Пророк Тарас Шевченко заповідав народові, як найпильніше вивчити і осмислити свою історію і на основі самопізнання через красу українського світу, його історико-культурних пам’яток, піднятися до само творення, як основи виконання визначеної природою історичної місії:

                Подивіться лишень добре,

                Почитайте знову

                Тую славу. Та читайте

                Од слова до слова.

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?

За що ж боролись ми з ляхами?

За що ж ми різались з ордами?...

…Що ж на ниві уродилось?!

На що нас мати привела?

Чи для добра? Чи то то для зла? На що живем?

                («Чигирине, Чигирине…»)

                Юні краєзнавці пошукового загону «Оксія» Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів про все, що діялось на Гадяччині, в гетьманській столиці, в її замках і ключі, в її храмах і в побуті, у нашій культурі – нічого не минають.

Розглянемо лише один напрямок – етнографічний, як приклад краєзнавчих досліджень пошукового загону «Оксія».

На Гадяччині збереглася традиція, яка прийшла в сьогодення з орбіти найдавніших цивілізацій – ІУ тисячоліття до нашої ери. Стежити за календарем, поклонятися природі через слова гімнів, пісень, заклинань, молитов, жертовних церемоній у вигляді приготувань обрядової їжі, а також ритуальних танців.

Такими історико-культурними пам’ятками є свята – Віха (Трійця) в Лютенці, Різдво – це колядки та обрядові пісні, Колодки - Веснінки (вітання Світла, цукерками-колодками обвитих стрічками, що символізують безкінечність сонячних променів), а також хліборобські свята, на які багате літо аж до пізньої осені. Кожне свято має свої неповторні обряди.

До цього часу на Трійцю в Лютенці встановлюються обеліски (дерев’яна соснова колода, обвита гілками клену, стрічками, пахучими травами, висотою до 30 м).

Чим вища Віха, тим ближче до Бога. Обеліск – знак астрального вогню. Символізує батьківський чинник світобудови. Завершується Віха тризубом – знак святої Трійці. Символізує триєдину життєво творчу енергію світобудови. Є національним символом українців.

Поблизу сіл Книшівка, Лютенька збереглися кургани (надмогильні насипи над похованням). Кургани – «піраміди степів» вважаються ритуальною моделлю світобудови. Вони ховали в собі символічне космічне яйце (виготовлене з глини – зародок Світоладу, джерело творчих сил). Подібно весняному відродженню природи на Паску, з Яйця-кургану поставав новий світ. Курганний насип символізував живий світ людей, а внутрішня частина з похованнями – світ предків. Кургани були центрами зборів громади, обрядових свят. Прадавні кургани, пошкоджені селітроварниками у ХУІІІ-ХІХ століттях, тепер називаються майданами.

Багато цікавих фактів про рукотворні гори, які зводилися під керівництвом жерців-брагманів, а також магічні дійства духовних свят наших пращурів, можна довідатися в етнографічному відділенні Зразкового краєзнавчого музею Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Вперше, у 2010 році, в Лютенці був організований дитячий фестиваль «Віха».

Це був огляд національних костюмів, віночків з пісень, ритуальних танців та хороводів, жертовної та обрядової їжі сонячних свят, які підготували учні шкіл Гадяцького та Зіньківського районів. За ініціативою Гадяцької районної держадміністрації дитячий фестиваль «Віха» в Лютенці на Трійцю, а саме – 11-12 червня 2011 року запропоновано провести не лише для школярів, а й для дорослих – всіх бажаючих, кого зацікавила історія цивілізацій стародавнього світу Полтавщини, хто закоханий в українську пісню та вишиванку, знає народні заклинання, які лікують хворих, допомагають немічним, дарують довголіття і життєву силу, володіють даром політичного слова, вміють готувати обрядові страви, хлібні вироби – символи приплоду і врожаю, а також займаються краєзнавством по вивченню об’єктів природи та декоративних спотворень її з метою подальшого розвитку національної культури і мистецтва сучасної епохи.

Відроджуймо національну культуру разом. 

                                               Чайка М.І.

Список літератури

1. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів.-К.: Рад. школа,1980,-175с.

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,1985.-234с.

3. Беляев В.Д. Естетическое воспитание.-М.:Вища школа.-1987.-245с.

4. Бурей А.Д. Проблеми естетического воспитания.- М.: Педагогика,1990.-240с.

5. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання // Педагогіка і психологія.-1996.-№3.-С 9-18.

6. Кушаев П.А.Основы эстетического воспитания.- М. Педагогика,1985.-250с.

7. Ліхачов Д.Б. Теорія естетичного виховання школярів.-М.:Знання,1987.-231с.

8. Лутаенко В.С. Естетика мислення //.-К.: Мистецтво, 1974.- 215с.


Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1305
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Національна дитяча "гаряча лінія"-Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія












Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz