Ви увійшли як Гість Група "Гості" | Мій профіль | Вихід 
Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Форма входу
Пошук
free counters


Фізика

Фізичний експеримент як засіб підвищення рівня знань на уроках фізики (Опис досвіду роботи вчителя фізики П.Роменської ЗОШ І-ІІІ ст . Педченко Н.М.Методичний посібник)

Матеріали з досвіду роботи Педченко Н.М. Матеріали до уроку:"Жива і мертва вода" знаходяться за посиланням 

 

Опис системи роботи вчителя фізики

 Сарської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів

Довгаля Олександра Івановича

 

Щоб бути гарним викладачем,

треба любити те, що викладаєш,

і любити тих, кому викладаєш.

В. Ключевський

 

Оглядаючись на роки, що минули після закінчення  у 1986 році  Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г Короленка, зупиняюся на думці, що доля нагородила мене найскладнішою, але й найцікавішою професією. Так склалося, що майже  26 років пов’язані з Сарською школою.  За цей час мені довелося викладати фізику в 7 – 11 класах, астрономію в 11 класах,  інформатику в 9-11 класах, природознавство у 5 класі.

Поставив собі за мету - навчити учнів ефективно мислити, аналізувати, узагальнювати, виявляти творчість та вміння застосовувати набуті знання. А головне – навчити вчитися. Адже фізика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, логічного мислення.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, одним із пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, що розширюють можливості учнів у якісному формуванні системи знань, умінь і навичок їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для інтенсифікації навчальної діяльності учнів і вчителя.

Система навчання – це цілеспрямована система, де учні здобувають вміння і навички, у них формується світогляд, розвиваються пізнавальні та творчі сили. Навчання тісно взаємопов’язане з вихованням – процесом впливу вихователя на вихованця з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра

Кожен учитель мріє провести незвичайний урок або позакласний захід, не схожий на інший, такий, щоб захоплював дух. Невтомно працюють сотні вчителів, втілюють у життя свої задуми, лише для того, щоб учень запам’ятав, навчився мислити, відчув потребу поглиблювати свої знання і використовувати їх у житті. Досить довго вчитель найбільше уваги приділяв тим учням, які не  встигають за програмою  і  саме на них були спрямована творча діяльність учителів, але зміни у нашому житті потребують нового підходу, інших форм роботи.

З метою розвитку мислення учнів, їхніх пізнавальних інтересів і здібностей необхідно приділяти особливу увагу глибокому розумінню матеріалу, який вивчається на уроках. Так, особлива роль повинна приділятися роботі з основними фізичними термінами і поняттями, що є їх змістовними значеннями і визначають розуміння викладеного матеріалу. Актуальність і необхідність проведення такої роботи на уроках зумовлена існуванням того факту, що “…словниковий запас більшості учнів бідний: вони оперують дуже обмеженою кількістю термінів ”, не можуть відтворювати основні поняття теми, пояснити, що вони означають і не завжди розуміють зміст матеріалу, що вивчається. На першому етапі навчання, коли знання вперше вводяться в пам'ять учнів, вони засвоюються не в повному об'ємі і далеко не в тій формі, що є метою навчання. Тому вчителем повинна систематично проводитися спеціальна термінологічна робота, у ході якої вихідні поняття піддаються “багатоланковій та багатоаспектній диференціації,  і у результаті формується нова система знань. Така робота може проводитися у вигляді тренування, що ні в якому разі не повинно бути механічним повторенням заученого матеріалу, а є процесом пошуково-творчим, що призводить до створення в пам'яті принципово нових систем фізичних понять. При навчанні та вихованні слід використовувати диференційований підхід, який забезпечує: досягнення кожним учнем соціально-необхідного рівня загальноосвітньої підготовки не нижчого від державного стандарту; задовольняє індивідуальні запити дітей, батьків (осіб, які їх замінюють) у диференційованому навчанні, поглибленому оволодінні знаннями, ранній допрофесійній спеціалізації та обраній профільній критерієм є особистість з її здібностями, обдаруваннями, талантами і невичерпними підготовці створенням оптимальних умов для самореалізації особистості.  Слід враховувати такі принципи при диференційному навчанні: головним можливостями до саморозвитку, самоосвіти й самореалізації, що будується на таких засадах: гуманізм і демократизм; поєднання загальнолюдських і національних цінностей; єдність інтелектуального, морального, фізичного й естетичного розвитку; науковість, диференціація, індивідуалізація та розвивальний характер навчання; свобода й відповідальність; незалежність колажу від політичних, громадських і релігійних організацій; поєднання державного управління і громадського самоврядування; доступність, рівність умов для кожного учня. Початок диференціації покладають батьки, що безпосередньо з найперших днів займаються вихованням і навчанням дитини, її розвитком, формуванням якостей та властивостей, які виникають і розвиваються в результаті розвитку.

Яких би значних успіхів у навчальному процесі вчитель не досяг, але вивчити раз і на все життя він нікого не зможе. Тому головна функція полягає саме в тому, щоб формувати в учнів уміння здобувати знання самостійно.

Працюю над темою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики у руслі особистісно зорієнтованої освіти».

На мою думку, можна виділити чотири основних аспекти цього питання:

1. Організація сприймання нового матеріалу учнями.

2. Використання доказових прийомів пояснення.

3. Врахування методологічних вимог і психологічних закономірностей.

4. Робота з підручником.

На сучасному етапі розвитку суспільства для успішного виконання цих завдань на допомогу приходять нові інформаційні технології навчання. Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення матеріалу – це означає перш за все активізувати їх мислення, сформувати мотиви навчання, прищеплювати учням інтерес до вивчення фізики. Творчі здібності розвиваються в процесі діяльності, тому необхідно розробляти й удосконалювати різні види творчих завдань. При організації уроку на етапі мотивації навчальної діяльності учнів я застосовую різні засоби пізнавальної діяльності: зачитую уривки з оповідань, цитую казки, вірші, загадки та інше. Як приклад при вивченні теми «Тиск твердих тіл» використовую прислів’я

(«Комар тоненький носик має, а боляче кусає»; «Голими руками їжака не візьмеш»). Відгадати загадки і пояснити, яке значення вони мають до розділу  «Теплові явища»;

-         вночі спить на землі, а вранці тікає (роса - процес випаровування);

-         що то за гість, що сам себе їсть. (свічка – процес плавлення);

-         на дворі горою, а в хаті водою та інше.

Наприклад, особливість фізичної науки, її красу можна розкрити під час закріплення теми «Тиск рідин і газів».( Додаток А).

Підкреслюю, що в основі всього вивченого матеріалу лежать два експериментальні факти:

- рідина або газ, що знаходяться в замкненій посудині, передають створений на них тиск в усіх напрямах однаково;

- рідина і газ мають вагу.

З цих двох фактів теоретично отримуємо наступне:

1. Рідини і гази чинять тиск на дно і стінки посудини та на тіла, що розташовані в них.

2. Цей тиск залежить від густини рідини і висоти її стовпчика.

3. На тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної частини тіла.

4. У сполучених посудинах однорідна рідина встановлюється на одному рівні.

5. Умови плавання тіл на поверхні і в середині рідини.

6. Існування атмосферного тиску.

Для розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики велике значення має демонстраційний експеримент. Демонстрація добре підготовлених і естетично оформлених дослідів завжди викликає цікавість учнів. Найбільший емоційний вплив здійснюють цікаві досліди, вражаючи учнів своїми незвичайними результатами або способами презентації. Наприклад, урок з теми «Тертя. Коефіцієнт тертя. Сила тертя ковзання» (Додаток Б).

Активізація пізнавальної діяльності учнів повинна розпочинатися з використання різних прийомів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнями матеріалу, що вивчається.

1. Організація сприймання нового матеріалу. Велике значення має те, як вчитель уводить тему уроку. Необхідно не просто повідомляти її учням, а переконувати їх в логічній необхідності вивчення кожного наступного питання уроку.  Створюю на уроці проблемну ситуацію і в процесі вивчення теми учні знаходять рішення цієї проблеми. «У творчості стираються межі між реалістичним мисленням та творчою уявою» – говорив Л.Виготський, тому на уроках підбираю завдання на розвиток уяви учнів: (уявіть, що сталося б у світі, якби зникли сили тертя ,тяжіння...).

Наприклад, приступаючи до вивчення закону всесвітнього тяжіння

(10 клас), нагадую учням, що вони вивчають сили природи і на сьогоднішньому уроці дізнаємось про силу всесвітнього тяжіння. Тему уроку записую на дошці, а потім, щоб зацікавити учнів темою, ставлю питання, на які вони зможуть знайти відповідь у процесі пояснення:

- Чи залежить сила тяжіння від висоти?

- Де сила тяжіння більша – на екваторі чи на полюсі?

- Чому крапелька дощу падає на землю, а не летить назад до хмар?

- Чому листок, зірваний з дерева, падає на землю?

Дидактичні ігри на уроках фізики. Вони повинні бути різноманітні, як за змістом матеріалу, так і за формою проведення. (Додаток Б).

2. У кабінеті фізики знаходиться стенд « Учись – учитись», на якому розміщені поради щодо вивчення теорії, явища, закону, робота з підручником та інше.(Додаток В).

Розумінню учнями матеріалу, розвитку їх мислення дуже сприяє систематична і цілеспрямована робота з підручником на уроках. Джерелом знань є підручник, а це означає, що з нього потрібно починати. Для розвитку самоконтролю привчаю систематично відповідати на контрольні питання, що містяться після кожного параграфа, виписувати основні закони, твердження, коментувати і пояснювати причину і наслідок. Найголовнішим прийомом цієї роботи є виділення в тексті параграфа головного. Крім цього учням пропонуються такі завдання: знайти в підручнику:

- визначити поняття;

- пояснення явища, що вивчається;

- відповідь на поставлене запитання;

- відповіді на запитання в кінці параграфа.

3. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час закріплення нового матеріалу.

Закріплення знань на практиці частіше за все здійснюється за допомогою осмислення, запам’ятовування, а також набуття учнями вмінь і навичок. Завдання це вдається розв’язати шляхом неодноразового відтворення учнями повідомлених їм знань і показаних способів діяльності, але цей метод сприяє формуванню відтворювального, а не творчого мислення. Можливості для активізації мислення під час закріплення знань дуже великі, оскільки в учнів є певний запас знань. У цих умовах методи активізації повинні бути спрямовані на те, щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконати в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні. Наприклад, після вивчення з учнями 11 класу закону Ома для повного кола можна виділити три типи завдань, які вимагають від учнів різної степені розумової активності:

- провести аналіз одержаних загальних закономірностей, розглянути можливі власні випадки;

- сформувати умови, за яких спостерігається той чи інший випадок;

- обґрунтувати або заперечити певні твердження.

4. Для того, щоб надати домашній роботі учнів творчого характеру і викликати інтерес до неї, треба практикувати різні творчі завдання: складання фізичних задач, проведення спостережень і дослідів, розв’язування задач, що вимагають конструкторської кмітливості. (7 клас. Домашнє завдання -  лабораторна робота «Дослідження явища дифузії в рідинах і газах».)

·  Ефективним методом обліку знань учнів є проведення контрольних, самостійних робіт в диференційованій та тестовій формі. Даю практичні завдання, враховуючи індивідуальні особливості школяра. Проводжу самостійну роботу не лише за змістом, а й за ступенем складності, даю тестові завдання, що потребують знань у новій ситуації і такі, що спрямовують на здобуття нових знань для їх вирішення. (Додаток Г).

Використання на уроці відомостей з історії фізики. Звернення до історії науки показує учням, який важкий і довгий шлях вченого до істини, яка сьогодні формулюється у вигляді короткого рівняння або закону. Справжній інтерес до науки може прищепити учням сама наука, переконуючи у цьому всім своїм попереднім досвідом, своєю захоплюючою історією «Тертя. Коефіцієнт тертя. Сила тертя ковзання» (Додаток Б).

 Зв'язок із життям. Пізнавальний інтерес тільки тоді матиме міцну основу для свого розвитку, коли зв'язок між змістом навчального матеріалу і його призначенням у житті знайде постійне місце у системі уроків. Особливо важливо показати учням практичне використання матеріалу, що вивчається на уроці. Так, під час вивчення в 11 класі явища інтерференції необхідно пояснити учням, яке велике значення має воно і як широко його використовують. Це і контроль якості обробки поверхні металевих деталей, вимірювання малих довжин і кутів, значення «просвітлення» оптичних приладів, визначення якості загартування металевого виробу за зміною кольору, аналіз крові інтерференційним методом та інше. Шляхи повідомлення учням про практичне використання фізичних законів і явищ може бути різним: під час пояснення нового матеріалу і у вступній бесіді на уроці, під час закріплення вивченого, при перевірці знань учнів, під час проведення екскурсії.

Останнім часом я більше уваги приділяю роботі з обдарованими дітьми, які цікавляться предметом і прагнуть знати матеріал поза шкільною програмою. Я наголошую на тому, що найціннішими знаннями є ті, які здобуті самостійно. Самостійність є необхідною ланкою переходу пізнавальної активності школяра в творчу. Учень переходить на новий рівень інформації і перетворюється з учня, який відповідає, в учня, який діє творчо. Індивідуальну роботу зі здібними учнями починаю вже на перших уроках. Даю практичні завдання, враховуючи індивідуальні особливості школяра. Проводжу самостійну роботу не лише за змістом , а й за ступенем складності. Індивідуальна робота з обдарованими учнями розкриває дитячі таланти. Завдяки такій організації навчального процесу учні неодноразово були призерами і переможцями районних олімпіад, Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», а випускники успішно навчаються у престижних ВУЗах, оволодіваючи технічними спеціальностями. (Додаток Д).

l  Для проведення деяких лабораторних і практичних робіт у кабінеті фізики не вистачає обладнання. Але за допомогою ПК учні моделюють різні фізичні процеси і досліджують їх, використовуючи навчальний посібник «Віртуальна Фізична Лабораторія».

l  У своїй роботі використовую такі комп’ютерні програми:

 1. Педагогічний програмний засіб «Віртуальна фізична лабораторія 10 – 11 клас»

 2. Педагогічне програмне забезпечення «Фізика 7» .

3. Педагогічне програмне забезпечення «Бібліотека електронних наочностей 7- 9 клас».

4. Електронний підручник «Открытая физика» (російською мовою).

5 .Пакет Microsoft Office та інше. (Додаток Е).

l  Використовую проектні технології під час роботи з якими, в учнів розвиваються та формуються такі якості, як самостійність, індивідуальність, творчість, упевненість у собі, дослідницький стиль роботи, культура пошуку та праці. Використовую короткострокові проекти для вирішення проблеми в межах однієї теми. Наприклад, «Робота з графічними об’єктами і малюнками» - 10 кл.- інформатика. Проекти середньої тривалості в розділі «Електронні таблиці» - зміст завдання повідомляю учням на першому уроці. На останньому занятті учні мають подати відформатовані таблиці з текстовими, числовими, графічними даними практичного змісту (наприклад, розробки КБ «Антонов»). Ці проекти показують про одночасне використання комп’ютерних та проектних технологій.

l  Ознайомився з методикою викладання фізики за опорними конспектами Заслуженого вчителя України Чепіги В. П. та застосовую їх в практичній діяльності (Додаток Ж).

Головним правилом у роботі з дітьми на уроці вважаю творчість, емоційність, чуйне та доброзичливе ставлення до кожного учня. Для досягнення поставлених завдань на уроці використовую як традиційні, так й інноваційні методи та прийоми, вивчаю передовий педагогічний досвід кращих вчителів та ділюся своїми досягненнями зі своїми колегами. У своїй роботі використовую новинки методичної літератури по фаху, а також педагогічний досвід кращих вчителів. Співпрацюю з вчителем - методистом Биченко  Н.М., старшим вчителем Короленком М.І

Використовую різні форми роботи:

1)    лекція, під час якої учні вкотре ознайомлюються з теоретичним матеріалом, поповнюючи свій багаж знань;

2)    робота в групах, під час проведення лабораторних та практичних робіт, де вони вчаться спілкуватися;

3)    семінарські заняття, на яких учні виступають із доповідями на обрану тему, обґрунтовують свої думки і роблять висновки, розвиваючи інформативну компетентність.(11 клас, «Механічні коливання і хвилі» (Вібрації та її вплив на живі організми). «Електромагнітні коливання».

(Проблеми пошуку й використання нових, екологічно чистих джерел енергії. Розвиток енергетики в Україні.)10 клас «Термодинаміка» (Екологічні проблеми пов’язані з тепловими двигунами) та інше;

4)    індивідуальна робота з обдарованими учнями, саме на цьому етапі розкриваються дитячі таланти;

5)    самостійна робота. У процесі самостійної роботи розвивається увага, мислення і пам'ять, виробляється уміння аналізувати виділяти основне з прочитаного, робити висновки. Для успішної самостійної роботи враховую ряд аспектів: рівень складності та обсяг матеріалу, який вивчається, вікові та індивідуальні особливості учня. Використовую різні види самостійних робіт (опрацювання підручника, розв’язування задач – якісні і розрахункові);

6)    позакласні заходи, тиждень фізики (пропоную учням самостійно виготовити стінгазети та розгадати кросворди з наперед вивчених тем), День космонавтики, конкурс – захист науково дослідницьких робіт учасників МАН («Конструювання приладу для автоматичного вимикання світла», «Вплив електромагнітних хвиль на проростання дводольних і однодольних», «Конструювання приладу для світлової індикації явища невагомості»).

Найкращим показником будь-якої діяльності є результат, а це - найскладніше в роботі вчителя, бо залежить він не тільки від викладача, а й особисто від бажання і праці учнів.

Якісним показником роботи є те, що мої вихованці стають переможцями та призерами районних олімпіад. Протягом останніх 5 років учні Сарської спеціалізованої школи приймали участь у Всеукраїнському конкурсі «Левеня». За результатами  Всеукраїнського конкурсу  учні виборюють добрий та відмінний результати Учні школи, які захищали честь району на обласній  олімпіаді з фізики входили в першу десятку, а Довгаль Іван виборов 2 місце. (Додаток Д).

ХХІ століття - це вік   глобальної комп’ютеризації та інформатизації, що надає сучасному вчителеві засоби інтенсифікації процесів інтелектуального розвитку учнів, озброєних системою знань та прийомів розумової діяльності. Застосування сучасних інформаційних технологій суттєво підвищує інтерес до вивчення предметів. На власному  досвіді переконався, що  використання програмних наочностей повинно доповнювати й урізноманітнювати реальні експерименти і закріплювати вивчений матеріал.

Виходячи з  досвіду роботи, надаю перевагу слайдовим презентаціям.. За допомогою комп’ютерних технологій можна продемонструвати ряд дослідів, яких в школі та домашніх умовах учень не може побачити. Прикладом є вивчення теми: «Хвильові властивості світла» ( інтерференція, дифракція) , «Галактики», «Світ  галактик» та інше.

Тому, на сьогоднішній день основною проблемою є підготовка учнів,  здібних творчо і самостійно розв’язувати нестандартні проблеми, а основне завдання  вчителя - створити умови, за яких усі ці риси могли б розвиватися.

Досвід використання «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики у руслі особистісно зорієнтовано освіти ” показав, що всі форми і методи його використання  спрямовані на розвиток інтересу до знань учнів. Головне ж завдання школи не вчити, а навчати вчитись, підготувати  учня до безперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня та функції вчителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий — відповідно допомогти першому навчитись учитися. Використовуючи даний метод маю такі результати. (Додаток Д)

Я є тренером шкільного рівня по програмі Intel «Навчання для майбутнього», тренером шкільного рівня по програмі Microsoft, тренером районного рівня по курсу «Профільна школа»,  Освіта  онлайн     « Основи веб – дизайну». (Додаток К)

Із 2007-2012 р. -  член журі по перевірці районних олімпіад з фізики та астрономії, контрольних робіт МАН,  член журі захисту робіт МАН.

 У 2008 – 2012 р. відзначений наказом відділу освіти про підготовку трьох і більше призерів олімпіад районного рівня.

Більше 20 років виконую громадське доручення голови профспілкового комітету Сарської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів.

Член президії райкому профспілки працівників науки і освіти Гадяцького району.

Неодноразово відзначений грамотами та подяками відділу освіти Гадяцької райдержадміністрації, райдержадміністрації, обласного управління РК профспілки та обкому профспілки.

 

 

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики у руслі особистісно зорієнтованої освіти (З досвіду роботи вчителя фізики Сарської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Довгаля О.І.).

 

 

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1301
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Національна дитяча "гаряча лінія"-Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія












Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz